Металлообработка - 2012 Этот термин охватывает широкий спектр различных мероприятий от строительства крупных кораблей и мостов до производства мельчайших деталей и украшений. Следовательно, этот термин включает в себя широкий спектр специалистов, процессов и инструментальных средств. Обработка металла-сложный технологический процесс, в котором изменяется форма и размеры металлических частей, приведению к желаемой форме с помощью одного или нескольких методов обработки металла.
Для визначення енергетичної цінності застосовують прилад калориметр. Енер- гетична цінність 1 г білка становить 4 ккал (16,7 кДж), 1 г жиру — 9 ккал (37,7 кДж), 1 г вуглеводів — 3,75 ккал (15,7 кДж). Мінеральні речовини, вода прихованої енергії не мають, а енергетичну цінність вітамінів, ферментів та інших органічних речовин не враховують, оскільки в продуктах їх дуже мало. Отже, енергетична цінність харчових продуктів залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів (Додаток 1).
При квашенні додають сіль, яка впливає на смак квашених продуктів, підвищує щільність їх тканин. Крім того завдяки різниці між концентрацією солі в тканинній рідині та в розчині солі виникає осмотичний тиск, який зумовлює дифузію клітинного соку з продукту і проникнення солі в нього. Разом з клітин- ним соком продукту в розсіл переходять цукри та інші речовини
Розбирання і обвалювання передньої четвертини. Передня четвертина туші скла- дається з лопаткової, шийної, спиннореберної частини. Щоб відокремити лопатку, четвертину яловичини кладуть на стіл внутрішнім боком донизу. Лівою рукою трохи піднімають лопаткову частину, знаходять контур, розрізують м'язи, які з'єдну- ють лопаткову частину з грудною частиною і відокремлюють її. Шийну частину відокремлюють по лінії, яка проходить між останнім шийним і першим спинним хребцями. Для цього розрізують м'якоть до хребта по лінії остистого відростка 118 Рис. 71. Схема розбирання яловичої туші: А — кістки: 1 — лопатка; 2 — плечова; З — ліктьова; 4 — променева; 5 — грудна; 6 — клубова; 7 — горб клубової кістки (маслак); 8 — стегнова; 9 — колінна чашечка; 10 — велика гомілкова; 11 — сім шийних хребців; 12 — тринадцять спинних хребців; 13 — ребра; 14 — шість поперекових хребців; 15 — крижові хребці; Б — частини туші: / — лопатка (а — плечова, б — заплечова); // — шийна; /// — спинна (товстий край); IV — пружок; V — грудинка; VI — вирізка; VII — тазостегнова {а — внутрішня, б — бокова, в — зовнішня, г — верхня); VIII— поперекова (тонкий край); IX — черевна частина (пахвинка); X — підлопаткова частина; XI — гомілка
Популярні рецепти сучасної Української кухні
При визначенні енергетичної цінності необхідно враховувати, що харчові ре- човини не засвоюються повністю. Доведено, що рослинна їжа засвоюється в се- редньому на 80-85 %, оскільки протопектин і клітковина не засвоюються. Тва- ринна їжа засвоюється на 90-95 %, змішана — на 85-90 %.Для визначення енергетичної цінності застосовують прилад калориметр. Енер- гетична цінність 1 г білка становить 4 ккал (16,7 кДж), 1 г жиру — 9 ккал (37,7 кДж), 1 г вуглеводів — 3,75 ккал (15,7 кДж). Мінеральні речовини, вода прихованої енергії не мають, а енергетичну цінність вітамінів, ферментів та інших органічних речовин не враховують, оскільки в продуктах їх дуже мало. Отже, енергетична цінність харчових продуктів залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів (Додаток 1).
При квашенні додають сіль, яка впливає на смак квашених продуктів, підвищує щільність їх тканин. Крім того завдяки різниці між концентрацією солі в тканинній рідині та в розчині солі виникає осмотичний тиск, який зумовлює дифузію клітинного соку з продукту і проникнення солі в нього. Разом з клітин- ним соком продукту в розсіл переходять цукри та інші речовини
Розбирання і обвалювання передньої четвертини. Передня четвертина туші скла- дається з лопаткової, шийної, спиннореберної частини. Щоб відокремити лопатку, четвертину яловичини кладуть на стіл внутрішнім боком донизу. Лівою рукою трохи піднімають лопаткову частину, знаходять контур, розрізують м'язи, які з'єдну- ють лопаткову частину з грудною частиною і відокремлюють її. Шийну частину відокремлюють по лінії, яка проходить між останнім шийним і першим спинним хребцями. Для цього розрізують м'якоть до хребта по лінії остистого відростка 118 Рис. 71. Схема розбирання яловичої туші: А — кістки: 1 — лопатка; 2 — плечова; З — ліктьова; 4 — променева; 5 — грудна; 6 — клубова; 7 — горб клубової кістки (маслак); 8 — стегнова; 9 — колінна чашечка; 10 — велика гомілкова; 11 — сім шийних хребців; 12 — тринадцять спинних хребців; 13 — ребра; 14 — шість поперекових хребців; 15 — крижові хребці; Б — частини туші: / — лопатка (а — плечова, б — заплечова); // — шийна; /// — спинна (товстий край); IV — пружок; V — грудинка; VI — вирізка; VII — тазостегнова {а — внутрішня, б — бокова, в — зовнішня, г — верхня); VIII— поперекова (тонкий край); IX — черевна частина (пахвинка); X — підлопаткова частина; XI — гомілка